лютий 2023…

Минув рік з початку повномасшатбного вторгнення, бізнес потроху повертався до своїх задач. Люди все активніше почали думати про зйомки бізнес-портретів. До мене вернулась жінка, яку я надзвичайно шаную. У Катерини Загорій виникла ідея фотосесії для фармацевтичної компанії “Дарниця”. 

Потрібно було зробити портрети для приблизно сотні людей, а також показати, як працює офіс, лабораторії та виробництво на заводі. І якщо портрети – це однозначно моя тема, то щодо іншого я була не настільки впевнена. Зате впевненою в мені була Катерина. За що їй велика подяка.

Отже, весь лютий минулого року я провела на “Дарниці”. Мене вже пізнавали охоронці та інші працівники заводу. Зйомка тривала 5 днів, по 1-2 рази на тиждень. Три дні я знімала портрети, два – офіс, лабораторію та виробництво. 

Зі мною в команді працювали ще двоє людей. Ден Селезньов, професійний відеограф, погодився допомагати в якості асистента. Люблю з ним працювати, особливо на таких грандіозних проектах, коли в кінці дня моя голова не варить, а Ден досі міцний горішок і моя підтримка. 

А також в роботі над портретами мені допомагала візажистка Аня, яка вміє працювати швидко і гарно. Уявіть, кожні 20 хвилин ми фотографували нову людину.

Зацінили їдальню “Дарниці”. Там було смачно, але треба було приходити не в обіднній час, оскільки дуже багато людей. Ну, це нормально.

Чесно, я не знаю, як я вижила в той місяць. Оскільки, крім Дарниці, у мене були і інші зйомки. Проте така насиченість незвична для фотографів у лютому. Тому я тихенько собі раділа і не скаржилась. Хоча прожила весь місяць або на зйомках, або за комп’ютером. Робота мене рятувала в минулому лютому. Не було часу на рефлексії.